Юрій Андрусенко: «Головна проблема дитячого гандболу – нестача тренерських кадрів»
У Харкові відбулася ззовні непримітна, але яка, безумовно, заслуговує своєї уваги подія – у 2018 році після затишшя довжиною у 8 років відродилося відділення гандболу у місцевій КДЮСШ – №1.
Головним ідейним «генератором» став 34-річний гандбольний наставник Юрій АНДРУСЕНКО, який обіймає посаду директора спортшколи.
➖Юрію Володимировичу, ви довгий час займалися легкою атлетикою. Чим вас зацікавив гандбол і з якого часу можна рахувати відлік вашої тренерської діяльності?
➖Гандбольним тренером працюю з 2012 року, проте зацікавленність почалася з дитинства. В рідному Зінькові я займався гандболом і легкою атлетикою. Потім працював вчителем у школі, розвиваючи різні види спорту, серед них й гандбол. Коли перейшов на посаду керівника КДЮСШ-№1, вирішив відродити в ній відділення гандболу, яке закрили у 2010 році.
➖Харківська КДЮСШ-№1 має дуже давні й славетні гандбольні традиції. З якими перепонами ви зіштовхнулися у нелегкому процесі відновлення?
➖Прийшовши сюди у вересні 2017-го, вже через рік нам вдалося відкрити відділення гандболу. Писали багато листів, іноді по декілька разів на ті самі адреси, стукали у двері кабінетів різного рівня. У підсумку – наполегливість і відданість власній ідеї дала свої плоди. Як виявилося, головна проблема, яка вже півтора року з нами, — нестача тренерських кадрів у нашому місті. Нажаль, лише ентузіасти та справжні фанати свого діла працюють у дитячому гандболі. Втім, на меті відкриття відділення пляжного гандболу у Харкові. Наші вихованці дуже полюбили цей динамічний вид спорту, тому завзято працюємо і у цьому напрямку також.
Класичний гандбольний сезон плавно переходить в пляжний, і нам це імпонує. Ми плануємо літні збори лише з акцентом на пісок і пляжний гандбол.
➖Довгий час юнацькі команди Харкова не брали участі у чемпіонаті України «Стрімкий м’яч». Цього року ви заявили одразу дві команди в різних вікових категоріях. Як можете оцінити виступи на дану мить?
➖У житті і в спорті я – максималіст, але цього року завдання було єдине: щоб наші діти взяли участь у чемпіонаті України. Ми виступили командами гравців 2006-го і 2007-го років народження. Так, високими результатами ми поки хизуватися не можемо, але 2007-й рік потрапив до вісімки кращих, і для нас це добрий початок. А яке посядемо місце у підсумку, дізнаємося після четвертого фінального туру.
➖Якщо ми вже торкнулися теми чемпіонату України, не можу не зачепити болючу тему календаря та системи проведення змагань.
➖Ці теми турбують кожного дитячого тренера України. Проблем багато і ,на мою думку, в цьому сезоні ми вже нічого не змінимо. Але на наступний сезон ФГУ потрібно терміново створювати тренерську раду (причому дівчата і юнаки окремо) хоча б з п’яти наставників з різних регіонів, які зацікавлені у правильному розвитку дітей, а головне – створення логічної системи розіграшу по всім віковим категоріям. Наразі питання до Комітету з організації змагань є у всіх дитячих тренерів.
Наприклад, ми цього року розпочали проводити Відкриту Харківську дитячу лігу-2019/2020 за двома віковими категоріями. Участь в ній бере 20 команд, і всі з самого початку розуміють систему розіграшу, знають дати ігор. До нас угості їздять на один ігровий день в місяць за розкладом: Тернівка, Северодонецьк, Охтирка, Суми, Полтава, Куп’янськ, не враховуючи наші дві харківські КДЮСШ-№1 і №3.
➖Звідки йде фінансування чемпіонату України та дитячої ліги?
➖Все за кошти батьків. Так як ми КДЮСШ від Міністерства освіти, у нас не закладено в бюджеті фінансування на участь у змаганнях.
➖Цього року у чоловічу Першу лігу чемпіонату України (третій по класу дивізіон) заявлена харківська команда «Харлазар-ДЮСШ-№1». Більше того, цей колектив вже зробив маленьку сенсацію, вибивши з Кубку України команду Вищої ліги СумДУ. Розкажіть трохи про цей проект.
➖На сьогодні я виконую обов’язки граючого тренера. З голкіперами нам допомагає тренер-гравець Володимир Шігімага. Грають наші старші вихованці від 16 до 19 років і кілька дорослих досвідчених граців: Андрій Абрамов, Сергій Трістан і Сергій Колошай. Також зараз нам допомагає і на ігровому майданчику, і в тренерському штабі наш харківський гандбольний ветеран Олександр Олександрович Проскуров.
Тренуємося на базі ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, три рази на тиждень по півтори години. Інший час зал зайнятий, а оренда стандартна, як для всіх орендарів. В цьому залі ми також проводимо домашні ігри. А проект народився так: після завершення пляжного сезону зібралися з хлопцями і прийняли рішення спробувати свої сили у Першій лізі. Не знаємо, чи на довго нас вистачить, але є бажання, щоб в Харкові була доросла команда. Сподіваємося, що знайдеться спонсор чи меценат, який підтримає нашу ідею. Зал орендуємо за власні кошти, на перший домашній тур нам місцева влада частково допомогла. Все інше – за рахунок власного ентузіазму. Пообіцяли собі, що цей сезон дограємо обов’язково, а далі – час покаже.
➖В цій лізі немає командного внеску, граються з’їздні тури. Проте проїзд, проживання, харчування та робота суддів потребують фінансів. Хто вам в цьому допомагає?
➖В першій лізі – 6 команд. Граємо 10 ігор, по дві з кожною командою. 4 з’їздних тури протягом року. Щодо фінансової сторони, то, наприклад, в Кубку України проти СумДу ми приймали гостей. Вийшло приблизно 5 000 грн. Це проїзд, проживання, харчування, добові, оплата суддів, лікар та оренда залу. Скинулися з хлопцями по 400 грн і зіграли. Зараз збираємо кошти на наступний раунд, сподіваюсь, що всі зможуть поїхати. В нас є студенти, три школяри в команді, їм складно з фінансами.
➖Розшифруйте, що таке «Харлазар» у назві команди.
➖«Харлазар» залишився ще з пляжного гандболу. Таку назву, одного разу, запропонував наш меценат перед виступом у Кубку України з пляжного гандболу влітку 2018-го. Нам сподобалось, так і залишилось. Звісно, якщо з’явиться спонсор, то все може змінитись (посміхається).
➖Слово «ентузіазм» ми чітко і неодноразово чули нещодавно навіть з вуст гравців збірної України. До речі, яке враження від виступу наших хлопців на Євро-2020?
➖Гра команди і робота тренерського штабу мені особисто сподобались. Маючи такі реалії, вони вижали максимум з мінімуму. Сумно, що головний тренер подав у відставку, бо хлопці йому вірили і грали за честь країни гідно.
➖У вас є власне бачення розвитку дитячого гандболу в нашій країні?
➖Якщо глобально, то ідею я маю. Потрібно створювати гандбольні Академії (зараз цю роль виконують інтернати), втім, початок набору дітей для міні-гандболу можна робити навіть з 4-5 років. А локомотивом цього потягу повинна бути доросла професійна команда, до якої прагнутимуть потрапати всі діти. Спорт – це свято, і ми повинні його створювати. На жаль, поки що поодинці, але гандбольна Академія – це величезна командна робота. Тому хочеться побажати всім фанатам гандболу, хто зараз продовжує розвивати цей чудовий, красивий і динамічний вид спорту, терпіння у цій нелегкій справі.
Розмовляв Олексій НЕЧВОЛОД
